 Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Учитель за покликанням душі, більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям. Він написав багато, більше 1500, казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей. У них Учитель розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що оточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю.Учитель не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово, бажання зробити щось хороше, приємне всім, кого ви любите, знаєте, а також незнайомим і всім-всім-всім. (Ольга Сухомлинська)
Тож сьогодні на занятті з розвитку мовлення «Казковий світ Василя Сухомлинського в мнемотаблицях» маленькі слухачі старшої групи Степненського КДНЗ «Сонечко» разом з вихователем В.В.Мурзіною, доторкнулись до думки і слова Василя Олександровича, до його веселкового казкового світу, який він так хотів перенести у їхні душі і серця, пробудити бажання зробити щось хороше, приємне всім хто їх любить. Маленькі творці дарують всим свою яскраву «квітку доброти».
|