 Як зробити так, аби дитина з особливими потребами почувалася комфортно у цьому світі, щоб не викликала зайвого подиву, зневаги, щоб не зневажали її однолітки, тобто адаптувалася у суспільстві, інтегрувалася у колектив здорових дітей. На сучасному етапі однією з альтернативних форм здобуття освіти дітьми з особливостями психофізичного розвитку стало інклюзивне навчання.
 
Кожна людина незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного чи інтелектуального напруження має право на отримання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей. Цей принцип відбитий у низці міжнародних документів, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, яке впроваджується з метою реалізації їхнього права вибору навчального закладу та форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. Комісією з прав людини при ЮНЕСКО висловлена офіційна позиція європейської спільноти щодо усунення упередженості та дискримінації стосовно осіб з порушеннями психофізичного розвитку: «Освіта має надаватися в межах можливого, у загальноосвітніх школах, без будь-якого вияву дискримінації стосовно дітей та дорослих інвалідів. Таким чином, у більшості випадків інвалідність сама по собі не є перешкодою, дискримінація – ось що перешкоджає дитині отримати освіту у загальній системі…». Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Конвенції ООН про права інвалідів, низки Указів Президента, Закону України «Про загальну середню освіту» однією з форм навчання, якою може скористатися родина, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами, є інклюзивне навчання. 2016 рік у Запорізькій області оголошено Роком дитини з особливими освітніми потребами (наказ Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації від 18.01.2016 № 0030). В Запорізькому районі активізується робота по відкриттю в загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах інклюзивних класів і груп.
Що таке інклюзивне навчання ?
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Навчання в інклюзивних освітніх закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для звичайних дітей, членів родин та суспільства в цілому. Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос робиться в першу чергу на розвиткові сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між «здоровими» дітьми і дітьми з особливими потребами в інклюзивних класах сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги.
Загалом, результати наукових досліджень засвідчили, що учням з особливими освітніми потребами інклюзивна освіта надає:
- змогу покращувати навчальні результати;
- забезпечення відповідно їхній віковій категорії рольової моделі в особі однолітків;
- можливість для навчання в реалістичному/природному середовищі;
- можливість формування комунікативних, соціальних й академічних навичок;
- рівний доступ до навчання;
- змогу підвищувати самооцінку й відчувати себе частиною цілого;
- можливість щодо розширення та налагодження нових дружніх стосунків.
Головне в інклюзивному навчанні дитини з особливими освітніми потребами – отримання освітнього та соціального досвіду разом з однолітками.
Основні принципи інклюзивного навчання:
- Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.
- Кожна людина здатна відчувати і думати.
- Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.
- Всі люди потребують один одного.
- Справжня освіта може здійснюватись тільки в контексті реальних взаємин.
- Всі люди потребують підтримки і дружби однолітків.
- Для всіх учнів досягнення прогресу може бути в тому, що вони можуть робити ніж в тому що, не можуть.
- Різноманітність підсилює всі сторони життя людини.
Вибір має бути обґрунтованим.
Вибір форми навчання дитини з особливостями освітніми потребами є прерогативою батьків. Це право їм надають основні законодавчі освітні документи (Закони «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та ін.). Втім, це рішення варто приймати спільно з фахівцями – медиками, педагогами, які допоможуть зважити всі «за» і «проти», керуючись гаслом «не зашкодь». Консультаційну допомогу батьки можуть одержати, звернувшись до спеціалістів обласної психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК).
На підставі чого здійснюється зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням?
Відповідно до пункту 7 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011 року, зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК), зазначеного у витязі з протоколу засідання ПМПК.
Висновок центральної, республіканської, обласних, районних (міських) консультацій має рекомендаційний характер і є підставою для направлення дітей органами управління освітою до загальноосвітніх навчальних закладів, класів (груп) з інклюзивним (інтегрованим) навчанням, спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють) та організації належної корекційно розвиткової роботи.
Які особливості навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням?
Навчання у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки для загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальними підручниками.
Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з особливими освітніми потребами (далі - індивідуальний навчальний план) з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно гігієнічних вимог.
Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість.
В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.
Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями дефектологами та практичними психологами.
Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, яка затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.
Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
Нормативно - правове забезпечення інклюзивної освіти 1. Наказ МОН України, Міністерства охорони здоров’я України 06.02.2015 року № 104/52 «Порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»
2. Постанова КМ України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»
3. Лист МОН 28.09.2012 № 1/9-694 «Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) в ЗНЗ з інклюзивним навчанням»
4. Лист МОН 25.09.2012 № 1/9-675 «Щодо посадових обов’язків асистента»
5. Лист МОН 18.05.2012 № 1/9-384 «Про організації інклюзивного навчання в ЗНЗ».
Таким чином, вирішення питання про інклюзивне навчання в кожному конкретному випадку потребує попереднього урахування багатьох факторів, в тому числі: різносторонню готовність дитини до навчання у школі і її бажання; надання спеціальної корекційної допомоги, реальні можливості сім’ї надавати постійну необхідну допомогу дитині у процесі навчання. Налагодження партнерських стосунків між батьками та всіма фахівцями, які працюють у навчальному закладі та надають допомогу дитині з порушенням психофізичного розвитку, є першочерговим завданням. |